Аромати з нотою тютюну

Тютюн (лат. Nicotiana) - рiд рослин сімейства Пасльонові (лат. Solanaceae). До представників цього сімейства, а отже близьким родичам тютюну, відноситься помідор, баклажан, стручковий перець, картопля, дереза (відоміша багатьом як ягода годжі), а також деякі дуже отруйні рослини: беладонна, дурман, белена.

Як і більшість пасльонових, тютюн потрапив до Європи із субтропіків Америки. Американські індіанці не тільки курили тютюн, як ми знаємо, а й жували листя. Також індіанці придумали прототип сигар: згортали щільно тютюнове листя і обмотували кукурудзяним листям, а потім курили «сигари».

Вважається, що першими європейцями, які побачили тютюн, були учасники експедиції Колумба, вони і привезли з собою перше тютюнове листя, але насіння потрапило до Іспанії з другою експедицією: їх привіз у 1496 році чернець Роман Пано. Однак тютюн був з давніх-давен відомий і в Азії. Ще в середньовіччі перси та араби курили кальян, а до них тютюн потрапив із Китаю.

Важливим моментом у поширенні тютюну по Європі став 1560: Жан Вільман Ніко, французький дипломат, який був на той момент послом у Португалії, підніс королеві Франції Катерині Медічі тютюн як засіб від мігрені. На честь Ніко тютюн отримав назву herbe nicotiniane, а пізніше алкалоїд, виділений із рослини, назвали нікотином. Сухе листя тютюну містить 1-5% нікотину.

Крім нікотину в тютюні містяться й інші алкалоїди, наприклад гармін, гармалін і тетрагідрогармін: вони є інгібіторами моноаміноксидази (IMAO) - за цим принципом діють деякі антидепресанти. Комплекс цих сполук наділяє тютюновий дим ентеогенним (дослівно це «робить божественним зсередини») ефектом, що й дозволяло корінним народам Америки використовувати його в шаманських практиках для входження в «містичні стани». Однак, до сучасної парфумерії все це не має зовсім ніякого відношення - в натуральних парфумерних матеріалах, що виділяються з тютюну, нікотину та інших алкалоїдів немає.

Культура споживання тютюну поширилася переважно завдяки війнам. Саме солдати першими дійшли думки, що трубка, викурена на привалі, одночасно розслаблює, i заспокоює і надає сил, яких солдатам, втомленим від постійних битв, так не вистачало. Різні способи вживання тютюну переходили від однієї армії до іншої завдяки полоненим. Шведи, які до війни з Росією в сімнадцятому столітті не курили, принесли з війни цю шкідливу звичку.

Війни, які вів Наполеон, допомогли розповсюдженню по Європі більш зручних у військовому побуті сигар, у козацьких військах вважалося престижним курити трубки, а вже пізніше, на межі дев'ятнадцятого-двадцятого століть солдати піхотинці від великої потреби та бідності придумали самокрутки, які стали прообразом сучасних цигарок.

У Британії джентльмени почали організовувати курильні клуби, а після обіду стало прийнято збиратися в спеціальній кімнаті для куріння – без жінок, зрозуміло - де можна було викурити люльку або сигару, випити чарку коньяку поговорити про політику.

Але по-справжньому масово тютюн пройшов світом, починаючи з Першої Світової. Держави, які до цього періодично боролися з курінням, зрозуміли, що тютюн можна обкласти податком і отримувати з кожної викуреної цигарки гроші для поповнення скарбниці. Зрозуміло, що куріння стало навіть заохочуватися.

Масове жіноче куріння з'явилося у 30-50-х роках, коли цигарка стала презентуватися як свобода від чоловічої влади над жінкою. Та й жінки, які повернулися з важких фронтів, теж звикли палити.

Окультурено кілька видів тютюну, переважно вирощуються сорти виду Nicotiana tabacum (Тютюн звичайний або Тютюн віргінський). Щорічно на території понад 4 млн. гектарів вирощується близько 7 млн. тонн (!) тютюну - більша частина йде на виготовлення тютюнових виробів. Лідирує на цьому ринку Китай (там вирощують понад 2,5 млн тонн тютюну на рік), за ним Індія та Бразилія; у США виробляється близько 450000 тонн тютюну на рік.

Запах тютюну подобається далеко не всім. Більшість дівчат, почувши про тютюн, наморщить ніс: тютюновий дим часто гидкий, та й амбре від тих, хто палить, відвертає від цього ароматного інгредієнта. Але це все через сучасні сигарети. Ми звикли, що вони смердючі. Але ж і тютюн у сигаретах настільки сильно оброблений, що втратив свій початковий аромат, адже раніше аромат тютюну вважався дуже приємним.

Ті, хто колись чув аромат тютюнового листа, справжнього, вологого, солодкувато-свіжого, хто нюхав трубочний тютюн з нотками вишні та чорносливу, хто куштував кальян, той скаже: тютюн дуже смачно пахне! І буде правий.

У парфумерії тютюн традиційно вважається чоловічим компонентом, найчастіше його додають саме до чоловічих ароматів. Але далеко не завжди: солодкий аромат тютюнового листя дуже добрий для жіночих східних композицій! Часто у жіночих ароматах тютюн комбінують із солодкими інгредієнтами (мед, ваніль, шоколад), а у чоловічих - з алкоголем (ром, віскі, лікери).

Не варто плутати тютюновий лист з ароматом тютюнової квітки: це різні аромати. Але загалом у парфумерії тютюн найчастіше виступає у кількох іпостасях, якщо так можна сказати: це чистий тютюновий лист, трубковий/кальянний ароматизований тютюн та тютюновий дим.