Аромати з нотою альдегідів

Парфумерне мистецтво - це ціла наука, що вивчає гармонійне поєднання натуральних ароматних компонентів і хімічних сполук, що дозволяє створювати парфумерну продукцію, здатну передати внутрішній світ різних людей, їх життєву філософію і емоційний стан в конкретно взятий момент.

Основною і головною складовою парфумерії є натуральні ефірні масла, вартість яких іноді перевищує всі розумні межі, проте є цілком виправданою в силу обʼєктивних причин, наприклад, трудомісткість і дорожнеча видобутку рідкісної сировини. У подібних випадках кінцева ціна продукту може виявитися недоступною або непривабливою для покупців, тому парфумери змушені шукати компроміси, звернувши свої погляди і сподівання в сторону хімії. Завдяки тісній співпраці фахівців обох областей, альдегіди, знайомі всім нам ще зі школи, вдало перекочували і в парфумерне мистецтво, а ми отримали додаткову можливість частіше захоплюватися новинками парфумерії, що містять дивовижні ноти і акорди в своїх пірамідах.

На жаль, далеко не всі любителі ароматів мають уявлення про те, навіщо ж потрібні альдегіди в парфумерному мистецтві, але дуже багато хто відчуває негативні емоції, побачивши в піраміді наявність цього компонента. Сьогодні пояснимо, чому використання альдегідів при виробництві парфумів є не тільки бажаним, а й необхідним.

Альдегіди (від лат. alcohol dehydrogenatum - спирт, позбавлений водню, відкритий хіміком з Німеччини на ім’я Юстас фон Лібіх) - клас органічних сполук, що містять карбонільну групу (С=О) з одним замісником.

Важко? Спробую розшифрувати. Альдегід – це, насправді, спирт, але без молекули води, яка обов'язково міститься в ньому. Альдегіди, як і спирти – органічні сполуки, тому їх молекули досить складні.

Усі альдегіди мають сильний аромат. Чим простіше молекула альдегіду – тим неприємніший цей запах. Наприклад, відомий всім формальдегід, який різко пахне мурашиною кислотою – це теж альдегідна сполука з найбільш простою формулою. Звісно ж, у парфумерії такі альдегіди не використовуються.

Багато представників флори містять в своєму складі натуральні альдегіди, проте їх видобуток без зміни первинного хімічного складу є дуже дорогим процесом, що не виправдовує навіть малої частини фінансових витрат. Саме тому відкриття синтетичних альдегідів на початку двадцятих років минулого століття стало справжньою революцією в парфумерно-косметичній промисловості, - майстри ароматних справ отримали жадану можливість буквально змінити  обличчя сучасних парфумерних композицій, поєднавши в одному флаконі до двадцяти-тридцяти нот, що розкриваються по порядку, передбаченому автором парфуму!

«А що ж було до альдегідів?» - запитаєте ви. До них вся парфумерія носила практично однаковий характер, і не могла похвастатися вишуканою глибиною і багатогранністю, хоча і мала свою неповторну красу. Так як різні парфумери використовували одні й ті ж компоненти, їх аромати були схожі один на одного майже як дві каплі води. І якби не легендарний Ернест Бо (автор відомих на весь світ духів Шанель №5 (1920-й рік), для створення яких були вперше використанні альдегіди, - парфумерна промисловість досі б тупцювала на одному і тому ж місці). Завдяки включенню нових хімічних сполук в піраміду Chanel №5, ноти і акорди аромату буквально отримали ковток свіжого повітря, наповнилися живою енергією, засяяли, заграли, демонструючи всі грані своєї неповторної краси!

Якби Ернест Бо захотів створити даний парфум без альдегідів, всі його спроби виявилися б марними, - тільки ці органічні сполуки можуть давати чудові імітації тих нот і акордів, які все частіше стають недоступними парфумерним майстрам в силу тих чи інших обставин, будь то заборона на їх видобуток і промисел або фантастична дорожнеча сировини. Використання альдегідних конструкцій в ароматах дозволяє не тількі зберегти в цілісності рідкісну флору і фауну нашої планети, але зробити парфумерію більш доступною для мільйонів покупців.

У кожного сучасного парфумера є ціла колекція альдегідів з різними ароматами і їх нюансами. Деякі з них виконують роль підсилювача інших компонентів, але більшість є синтетичними імітаторами натуральних запахів. Ось деякі із них:

Бензойний альдегід (бензальдегід) C6H5CHO – альдегід із запахом мигдалю. Саме його використовують для ароматизації випічки, а також у парфумерії. Отримують його як із природної сировини (кісточки персиків, вишень, абрикосів), так і хімічним шляхом, наприклад, толуолу. Він входить до складу олії гіркого мигдалю, а також олії неролі, квітів акації, апельсина, гіацинту.

Саліциловий альдегід (орто-гідроксибензальдегід, 2-гідроксибензальдегід) о-НОС6H4CHO – один з похідних бензальдегіду, у високій концентрації має той же характерний запах гіркого мигдалю, у слабкій концентрації має запах, схожий на аромат гречаного борошна або круп.

Пропаналь (пропіоновий альдегід, пропіональдегід) CH3CH2CHO – альдегід із солодким фруктовим ароматом. Отримують його чисто хімічним шляхом із різних газів. Використовується в парфумерії досить рідко, у дуже слабких концентраціях для надання композиції солодкої, трохи цукеркової фруктовості, як, наприклад, Folavril від Annick Goutal.

Мірценаль (1-метил-4-(4-метил-3-пентеніл)-3-циклогексен-1-карбальдегід) C14H22O – альдегід з сильним квітковим ароматом, використовується для віддушок мила та у квіткових парфумерних композиціях.

Деканаль (дециловий альдегід, каприновий альдегід) C10H20O – альдегід із сильним ароматом апельсинової кірки. Одержують його з коріння ірису, Abies alba, козацького ялівцю, лемонграсу, солодкого апельсина, неролі бігарді, мандарину, квітів коріандру, квітів акації. У парфумерії використовується створення цитрусових композицій.

Додеканаль (додециловий альдегід, лауриновий альдегід) C12H24O – альдегід з нотою хвої та цитрусу одночасно. Міститься в оліях цитрусових (лимонному, гіркого помаранцю), а також у сосновій хвої. Використовується в основному для надання ароматів зеленого, хвойного відтінку.

Нонаналь (пеларгоновий альдегід) C9H18O - альдегід з ароматом рожевого масла. У більш розбавленому стані набуває більш цитрусового запаху. У невеликих кількостях нонаналь міститься в рожевому, мандариновому, лимонному та деяких інших ефірних оліях. У парфумерії використовується переважно для посилення аромату троянди.

Цитраль (3,7-диметил-2,6-октадієналь) C10H16O – альдегід з сильним цитрусовим запахом, що нагадує аромат лимонної кірки. Існує у двох ізомерах: E-ізомеру гераніалю та Z-ізомеру нералю. Гераніаль - ізомер, що отримується з натуральної сировини, ефірної олії цитрусових, лемонграсу, евкаліпта, коріандру. Нераль одержують шляхом хімічного синтезу. Використовується в ароматизації ароматів, парфумерних композиціях, в яких потрібно виділити цитрусову ноту. Цитраль, крім того, має сильні протимікробні та антисептичні властивості, також використовується і в медицині.

Гідроксицитронеллаль – хімічна похідна цитралю, що синтезується тільки штучно. Має аромат липи та конвалії. Широко використовується у парфумерії.

Фенілацетальдегід (фенілоцтовий альдегід, а-то-луїловий альдегід), C6H5CH2CHO - альдегід з ароматом гіацинту. Синтезується хімічним шляхом з толуолу, в парфумерії використовується для надання композиції ніжного весняного аромату квітів.

Деценальдегід (дециленовий альдегід (I) – 2-децен-1-аль) – альдегід з ароматом чистоти, абстрактно приємний запах. Міститься переважно в ефірному маслі коріандру. Саме цей альдегід, а також цитраль є основними компонентами відомої Chanel No. 5.

Анісовий альдегід (п-метоксибензальдегід, обепін) C8H8O2 - альдегід з сильним запахом глоду. У природному вигляді зустрічається в анісовій, фенхельній ефірній олії. Використовується у парфумерії, а також у медицині.

Альдегіди, звичайно, набагато більше, але саме перераховані вище в основному і є компонентами в парфумах.